відсунений

ВІДСУ́НЕНИЙ, ВІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсу́нути.

Сіни в перистиль.. не дуже відсунені в глибину (Л. Укр., II, 1951, 341);

// У знач. прикм.

Пархоменко, уже з револьвером у руці, стояв перед відсунутими дверима (Панч, О. Пархом., 1939, 57).

Значення в інших словниках

1. відсунений — відсу́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відсунений — відсунутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсунути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсунений — ВІДСУ́НЕНИЙ, ВІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відсу́нути. Сіни в перистиль .. не дуже відсунені в глибину (Леся Українка); Пархоменко, уже з револьвером у руці, стояв перед відсунутими дверима (П.  Словник української мови у 20 томах