відсівати

ВІДСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.

1. Просіваючи, відокремлювати що-небудь від чогось.

Утворений при цьому [при товченні вугілля] пил відсіюють і відповідно до його об’єму визначають міцність вугілля (Техн. нормув.., 1958, 51);

За агломераційними машинами встановили вібраційні грохоти, з допомогою яких відсіюють агломерат дрібних фракцій (Наука.., 6, 1960, 13);

*Образно. Стопчу доріг колючі терни. Відсію заздрості кукіль (Мал., І, 1956, 399).

2. перен. Проводячи відбір, усувати, вилучати зі складу кого-, чого-небудь.

Артистові потрібна глибока мудрість для того, щоб без помилок відсіювати від потрібного матеріалу все зайве (Думки про театр, 1955, 79).

Значення в інших словниках

1. відсівати — відсіва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсівати — -аю, -аєш і відсіювати, -юю, -юєш, недок., відсіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Просіваючи, відокремлювати що-небудь від чогось. 2》 перен. Проводячи відбір, усувати, вилучати зі складу кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсівати — ВІДСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. що. Просіваючи, відокремлювати що-небудь від чогось. Утворений при товченні вугілля пил відсіюють і відповідно до його об'єму визначають міцність вугілля (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах