відтворювати
ВІДТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., перех.
1. Створювати, виробляти знову те саме; повторювати, відновляти.
..капіталістичний процес виробництва.. виробляє не тільки товари, не тільки додаткову вартість, він виробляє і відтворює саме капіталістичне відношення, — капіталіста на одному боці, найманого робітника — на другому (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 578);
Мембрана телефону.. відтворює ті звукові коливання, які надходять на мікрофон передавальної станції (Курс фізики, III, 1956, 246).
2. Передавати що-небудь з максимальною точністю.
Їй треба навчитися відтворювати підпис Ауера (Хижняк, Тамара, 1959, 92);
З надзвичайною майстерністю Максим Рильский відтворює чарівну мелодію вірша Адама Міцкевича (Рад. Укр., 26.III 1950, 3);
Ленін старанно зібрав і відтворив усе, що Маркс і Енгельс писали.. про державу (Біогр. Леніна, 1955, 151);
Ця пісня зробила на нього таке величезне враження і так захопила своєю музичністю, що він не втримався і тут же спробував відтворити її мотив (Трубл., II, 1955, 76);
// Точно описувати, змальовувати, зображати кого-, що небудь у художніх творах; відображати.
Для, створення художньо-повноцінного сюжету автор мусить добре знати ту дійсність, тих людей, яких він береться відтворювати, (Літ. газ., 25. XI 1953, 2);
Я прагну в слові відтворити Усю республіку мою (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 47).
3. Відновлювати в пам’яті; пригадувати.
Мовчать у натовпі, знов кожен у пам’яті відтворює собі картину отої втечі (Головко, II, 1957, 295);
Уява Юсупова аж тепер луною відтворила той свіжий сміх (Ле, Міжгір’я, 1953, 490).
Словник української мови (СУМ-11)