відтепер
ВІДТЕПЕ́Р, присл. З цього часу, з цієї пори.
Щонеділі відтепер вона у нашу церкву пильно приходила (Фр., XIII, 1954, 290);
Колись вілли були панські, а відтепер належатимуть народові (Гончар, Новели, 1954, 48).
Словник української мови (СУМ-11)