відтерпітися

ВІДТЕРПІ́ТИСЯ, плюся, пишся; мн. відте́рпляться; док., діал. Відбутися терпінням.

Мовчала-мовчала, хотіла відтерпітись… так ще не родивсь той чоловік, щоб утерпів під різками! (Кв.-Осн., II, 1956, 187).

Значення в інших словниках

1. відтерпітися — відтерпі́тися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. відтерпітися — ВІДТЕРПІ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. відте́рпляться; док. Перетерпіти. Мовчала-мовчала, хотіла відтерпітись... так ще не родивсь той чоловік, щоб утерпів під різками! (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
3. відтерпітися — Відтерпітися, -плюся, -пишся гл. Натерпѣться.  Словник української мови Грінченка