відтиснений
ВІДТИ́СНЕНИЙ, ВІДТИ́СНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відти́снути 1, 2.
Відтиснений від річки Чорнота закріпився на березі (Кач., II, 1958, 440);
Вся інша дрібнота — ремісники, робітники, різні люди невизначених професій — відтиснена на околиці (Кол., Терен.., 1959, 35);
Перун, відтиснутий в куток сцени на самім переді, стоїть мовчки (Фр., IX, 1952, 414);
// відти́снено, відти́снуто, безос. присудк. сл.
Довгим ланцюжком відтиснуто лапки якоїсь звірючки (Донч., VI, 1957, 13).
Словник української мови (СУМ-11)