відтягатися

ВІДТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ВІДТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДТЯГТИ́СЯ і ВІДТЯГНУ́ТИСЯ, ягну́ся, ягне́шся, док.

1. з чим, рідко. Затримуватися зі строком виконання чого-небудь.

Прошу Вас, не відтягайтеся довго з листом (Л. Укр., V, 1956, 64).

2. від чого, діал. Уникати чогось.

Щось не чула я від нього на сей раз тих цікавих літературно-філософських розмов, що давніше, — від політики відтягався старанно (Л. Укр., V, 1956, 362);

Вдома вона відтягається від хатньої роботи (Коб., III, 1956, 312).

3. тільки недок. Пас. до відтяга́ти, відтя́гувати 1, 3, 5.

Закриття обителі Мазар-Дихана з невідомих причин відкладалося й відтягалося (Ле, Міжгір’я, 1953, 440).

Значення в інших словниках

1. відтягатися — відтяга́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтягатися — -аюся, -аєшся і відтягуватися, -уюся, -уєшся, недок., відтягтися і відтягнутися, -ягнуся, -ягнешся, док. 1》 з чим, рідко. Затримуватися зі строком виконання чого-небудь. 2》 від чого, діал. Уникати чогось. 3》 тільки недок. Пас. до відтягати, відтягувати 1), 3), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтягатися — ВІДТЯГА́ТИСЯ див. відтя́гуватися.  Словник української мови у 20 томах