відтісняти

ВІДТІСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., рідко. Те саме, що відти́скувати 1.

Крізь вируючий натовп Оля пробивалася до каруселі. Її штовхали, відтісняли (Юхвід, Оля, 1959, 190);

Сторожа йде в прохід, одтіснивши Мартіана набік (Л. Укр., III, 1952, 320);

Його відтіснила вбік галаслива зграйка майбутніх студенток (Гур., Друзі.., 1959, 28);

Царизм навмисне заселяв окраїни колонізаторськими елементами і відтісняв місцеві національні маси у гірші райони (Тич., III, 1957, 408);

Вони.. одтіснили рештки татар вгору, на камінь (Коцюб., І, 1955, 292).

◊ Відтісня́ти (відтісни́ти) на за́дній (на дру́гий) план — те саме, що Відсува́ти (відсу́нути) на за́дній (на дру́гий) план ( див. відсува́ти).

Значення в інших словниках

1. відтісняти — відтісня́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відтісняти — -яю, -яєш, недок., відтіснити, -ню, -ниш, док., рідко. Те саме, що відтискувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтісняти — ВІДТІСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. Те саме, що відти́скувати 1. Царизм навмисне заселяв окраїни колонізаторськими елементами і відтісняв місцеві національні маси у гірші райони (П.  Словник української мови у 20 томах
4. відтісняти — відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше.  Фразеологічний словник української мови
5. відтісняти — ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти.  Словник синонімів української мови