відусіль
ВІДУСІ́ЛЬ, присл. Те саме, що звідусі́ль.
З усіх місць, та аж із Водолаги, аж туди чутка про Галочку прийшла, відусіль засилали старостів (Кв.-Осн., II, 1956, 313);
Бурно встали хвилі. Відусіль течуть… (Граб., І, 1959, 85).
Словник української мови (СУМ-11)