відшліфований
ВІДШЛІФО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшліфува́ти.
Є свічада [дзеркала], так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою (Л. Укр., IV, 1954, 134);
Де-не-де валялись камінці, гладенько відшліфовані водою (Дмит., Наречена, 1959, 22);
Дівчина ніяковіла, ледве встигаючи зрозуміти гарно відшліфовані фрази наркомосівця (Ле, Міжгір’я, 1953, 384).
Словник української мови (СУМ-11)