відшмагати

ВІДШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Вибити різками, батогом, канчуком і т. ін.; висікти.

— Я не подивлюсь тобі в зуби: серед улиці здеру з тебе спідницю ще й нагайкою одшмагаю (Н.-Лев., II, 1956, 45);

[Кривоніс:] Несіть киї, я відшмагаю його сам (Корн., І, 1955, 213).

2. перен., розм. Пройти пішки певну відстань.

Він одшмагав пішака весь шлях від Петербурга до Петергофа (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 69).

Значення в інших словниках

1. відшмагати — відшмага́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відшмагати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вибити різками, батогом, канчуком і т. ін.; висікти. 2》 перен., розм. Пройти пішки певну відстань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшмагати — ВІДШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Побити різками, батогом, канчуком і т. ін.; висікти. – Я не подивлюсь тобі в зуби: серед улиці здеру з тебе спідницю ще й нагайкою одшмагаю (І. Нечуй-Левицький); [Кривоніс:] Несіть киї, я відшмагаю його сам (О.  Словник української мови у 20 томах
4. відшмагати — див. бити; побити  Словник синонімів Вусика
5. відшмагати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. відшмагати — Відшмагати, -гаю, -єш гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.  Словник української мови Грінченка