Словник української мови в 11 томах

відшматувати

ВІДШМАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., чого і від чого, розм. Відрізати, відірвати частину чого-небудь.

Отець Єремія таки не втерпів: одшматував прездоровий шматок поросятини (Н.-Лев., III, 1956, 378);

Вона.. одшматувала довгий пас з своєї підтички (Коцюб., І, 1955, 357);

Він відшматував білу смугу [прапора] і пояснив: — Вона означає віру, релігію, а ми проти неї (Минко, Моя Минківка, 1962, 89).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відшматувати — відшматува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. відшматувати — -ую, -уєш, док., перех., чого і від чого, розм. Відрізати, відірвати частину чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшматувати — ВІДШМАТУВА́ТИ див. відшмато́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відшматувати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.  Словник синонімів української мови