відщібати
ВІДЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Відстібати.
Сусід мій, грубий, короткошиїй купець, одщібав комірник (Коцюб., II, 1955, 270).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДЩІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Відстібати.
Сусід мій, грубий, короткошиїй купець, одщібав комірник (Коцюб., II, 1955, 270).
Словник української мови (СУМ-11)