вільновідпущений
ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ, а, е, іст. Відпущений на волю кріпак, раб; розкріпачений.
Письменник [І. Франко] правдиво.. показує, що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (Рад. літ-во, 3, 1957, 66);
// у знач. ім. вільновідпу́щений, ного, ч.; вільновідпу́щена, ної, ж.
Ховаються в них [плантаціях] білі хатинки вільновідпущених і пишні садиби євреїв та караїмів (Тулуб, Людолови. І, 1957, 414).
Словник української мови (СУМ-11)