вільшник

ВІЛЬШНИ́К, а́, ч., збірн., рідко. Те саме, що вільшня́к.

Торфове багнище оточувало вільшник (Ле, Вибр., 1939, 88).

Значення в інших словниках

1. вільшник — вільшни́к іменник чоловічого роду зарості вільхи рідко  Орфографічний словник української мови
2. вільшник — -а, ч., збірн., рідко. Те саме, що вільшняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільшник — ВІЛЬШНИ́К, у́, ч., збірн., рідко. Те саме, що вільшня́к. Торфове багнище оточувало вільшник (Іван Ле); Зараз тільки в двох лісгоспах області є понад 10 гектарів штучно створених вільшників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах