Словник української мови в 11 томах

вірмени

ВІРМЕ́НИ, е́н і ів, мн. (одн. вірме́н, а, ч.; вірме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Вірменської РСР.

Катюша з своєю сестрою і квартиранткою (теж вірменкою) сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Л. Укр., V, 1956, 235);

І кого тільки тут не було .. вірмени з чорними блискучими, як маслини, очима і жебраки в барвистому лахмітті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вірмени — -ен і -енів, мн. (одн. вірмен і вірменин, -а, ч.; вірменка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Вірменії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вірмени — ВІРМЕ́НИ, е́н і ів, мн. (одн. вірме́н, вірме́нин, а, ч.; вірме́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Вірменії, а також мешкає в багатьох інших країнах.  Словник української мови у 20 томах