вішення —
ві́шення іменник середнього роду від: віши́ти
Орфографічний словник української мови
вішення —
-я, с., геод. Дія за знач. вішити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вішення —
ВІ́ШЕННЯ, я, с., геод. Дія за знач. віши́ти. Вішення ліній під час кутомірних геодезичних зйомок на поверхні полягає в тому, щоб розташувати потрібну кількість віх в одній вертикальній площині (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах