газгольдер
ГАЗГО́ЛЬДЕР, ч.
1. род. а. Резервуар для нагромадження і зберігання газу ( див. газ¹ 1).
Для зберігання 10 тисяч кубічних метрів горючого газу в газоподібному стані потрібна спеціальна споруда — газгольдер заввишки у 8-поверховий будинок (Наука.., 9, 1963, 43);
Ніби величезні аеростати, злегка погойдуються велетенські резервуари з прогумованої тканини — газгольдери. В них безперервно нагнітається газоподібний кисень, що утворюється з рідкого (Веч. Київ, 24. Х 1957, 4).
2. род. у. Прогумована тканина.
На випадок негоди треба мати непромокальний плащ із капюшоном з легкого газгольдера (В дорогу, 1953, 23).
Словник української мови (СУМ-11)