галантний
ГАЛА́НТНИЙ, а, е. Вишукано чемний, люб’язний.
Кличе [хазяїн] вродливого парубка. Той до послуг, дуже галантний (Коцюб., II, 1955, 237);
Як галантний кавалер, Павло не смів сісти в її присутності… (Збан., Переджнив’я, 1955, 221).
Словник української мови (СУМ-11)