гаптований
ГАПТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гаптува́ти.
Було як поїде [батько] в Київ, то й навезе нам гостинців хороших: матусі очіпок, шовком гаптований, чи плахту червону (Вовчок, І, 1955, 57);
І шовк знамен, дівочими руками Гаптований воякам в давні дні, Червонокрилими орлами Кружля над боєм вдалині (Нагн., Пісня.., 1949, 110);
// У знач. прикм.
Краєм білосніжної гаптованої хустинки він витирав очі (Кучер, Чорноморці, 1956, 370);
Жіночка панова.. цілісінький день безмрійно хропла собі в ридвані на гаптованих шовковим подушках (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 10);
*Образно. Заквіт осінній сум, осінній сум заквіт. На віях я несу гаптований привіт… (Чумак, Черв. заспів, 1956, 81).
Словник української мови (СУМ-11)