гарикливий

ГАРИКЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Сварливий, бурчливий.

Жінка його Оришка, стара гариклива баба — не раз вибивала ними [податками] громаді очі… (Мирний, III, 1954, 67).

Значення в інших словниках

1. гарикливий — гари́кливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. гарикливий — -а, -е, розм. Сварливий, бурчливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарикливий — ГАРИ́КЛИВИЙ, а, е, розм. Сварливий, бурчливий. Жінка його Оришка, стара гариклива баба – не раз вибивала ними [податками] громаді очі... (Панас Мирний); Не дуже тішила його перспектива приїзду гарикливої тещі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. гарикливий — див. крикливий  Словник синонімів Вусика
5. гарикливий — СВАРЛИ́ВИЙ (який часто свариться, любить сваритися), ЛАЙЛИ́ВИЙ, ЗАЇ́ДЛИВИЙ, ГАРИ́КЛИВИЙ розм., ЗАРІЧА́НИЙ діал.  Словник синонімів української мови