гахкання

ГА́ХКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням гахкати і звуки, утворювані цією дією.

Чув свист і гахкання мін, ляскіт автоматних черг (Юрій Яновський, II, 1958, 381).

Значення в інших словниках

1. гахкання — га́хкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гахкання — -я, с., розм. Дія за знач. гахкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гахкання — ГА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́хкати і звуки, утворювані цією дією. Чув свист і гахкання мін, ляскіт автоматних черг (Ю. Яновський); Запала тиша, аж було чути передзвін ковальських молотів та голосне гахкання довбні – хтось забивав палю (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах