гелготання

ГЕЛГОТА́ННЯ, ГЕЛГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гелгота́ти і гелготі́ти і звуки, утворювані цією дією.

Навесні над Воркутою стоїть гамір від гусячого гелго-тання (Багмут, Опов., 1959, 47);

— Гелготіння гусей, крякіт качок, різноголосий гомін, засмаглі обличчя циган і циганок (Рибак, Помилка.., 1956, 151);

Знову почулося знадвору гелготання німців (Гончар, І, 1954, 133);

Не чув [Мамай] і німецького гелготіння рейтарів — біля дверей та під вікном (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 85).