Словник української мови в 11 томах

геліоскоп

ГЕЛІОСКО́П, а, ч. Окуляр в астрономічній трубі, через який оглядають, поверхню Сонця.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. геліоскоп — геліоско́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. геліоскоп — -а, ч. Окуляр в астрономічній трубі, крізь який оглядають поверхню Сонця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геліоскоп — ГЕЛІОСКО́П, а, ч. Телескоп для візуальних спостережень поверхні Сонця. Перший геліоскоп було сконструйовано ще 1611 року (з наук.-попул. літ.); Геліоскопи зараз мають допоміжне значення, оскільки дослідження Сонця ведеться переважно фотографічними методами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. геліоскоп — геліоско́п (від геліо... і ...скоп) телескоп для візуальних спостережень поверхні Сонця.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. геліоскоп — Геліоско́п, -па; -ко́пи, -пів (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)