генеральський
ГЕНЕРА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до генера́л.
Розляглася чутка, що пан свата чи вже висватав якусь генеральську дочку (Вовчок, VI, 1956, 324);
Під сараєм, де стояв генеральський автомобіль, чувся гомін, регіт (Гончар, Таврія.., 1957, 389);
// Такий, як у генерала.
[Дрозденко:] Добре, що директор готелю старий фронтовий товариш — бачиш, який номер удружив — прямо генеральський (Коч., II, 1956, 401).
Словник української мови (СУМ-11)