гербата
ГЕРБА́ТА, ГАРБА́ТА, и, ж., зах. Чай.
— Ти щось неначе знов хвора. Випий, серце, хіни перед горбатою (Л. Укр., III, 1952, 661);
Гаряча гербата хлюпала їм на руки (Март., Вибр., 1954, 151);
Навіть до гарбати гуцул додає перцю (Хотк., II, 1966, 355).
Словник української мови (СУМ-11)