герготати

ГЕРГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГЕРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

1. Те саме, що гелгота́ти, гелготі́ти.

[Xристя:] Почали вже й гуси на ставку герготати (Кроп., I, 1958, 450);

Дивляться на неї [фашисти], як на якесь диво, гергочуть щось між собою (Збан., Єдина, 1959, 388).

2. Те саме, що скрегота́ти, скреготі́ти.

Десь навіть запідпадьомкала перша перепілка в клітці та герготів, спускаючись з гір, учкаргальський поїзд (Ле, Міжгір’я, 1953, 296).