героїн
ГЕРОЇ́Н, у, чол. Болезаспокійлива отруйна наркотична речовина (похідна морфіну), яка пригнічує центральну нервову систему.
Кількість жертв опіуму і його похідних (морфію, героїну, кокаїну), а також гашишу і марихуани у Сполучених Штатах Америки, Західній Німеччині, Франції, Італії, Швеції безперервно зростає (Знання та праця, 4, 1971, 28).
Словник української мови (СУМ-11)