гладилка

ГЛАДИ́ЛКА, и, ж., спец. Прилад для вирівнювання, пригладжування чого-небудь.

Формувальну масу розкладають кельмою рівномірно.., починають ущільнювати і вирівнювати масу послідовним рухом гладилкою від себе (Архіт. і буд., 1, 1955, 21);

При складанні аркуша паперу його перегинають і.. гладилкою, рухом від себе або зліва направо, пригладжують аркуш по лінії згину (Гурток «Умілі руки..», 1955, 19).

Значення в інших словниках

1. гладилка — глади́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гладилка — -и, ж., спец. Прилад для вирівнювання, пригладжування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гладилка — див. утюг  Словник чужослів Павло Штепа
4. гладилка — ГЛАДИ́ЛКА, и, ж. Пристосування для вирівнювання, пригладжування чого-небудь. Формувальну масу розкладають кельмою рівномірно, починають ущільнювати і вирівнювати масу послідовним рухом гладилкою від себе (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах