глазурований
ГЛАЗУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до глазурува́ти.
Відомі.. сорти пастили, глазурованої шоколадом (Укр. страви, 1957, 326);
// у знач. прикм. Покритий глазур’ю.
На даху його [будинку] акуратно викладено глазурованою черепицею «І958» (Рад. Укр., 6.IV 1958, 1).
Словник української мови (СУМ-11)