глибокодумний
ГЛИБОКОДУ́МНИЙ, а, е. Якому властиве глибоке мислення.
Професор був високий і рівний, з піднятими широкими плечима, з сухим строгим обличчям, холодний і глибокодумний (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 111);
// Сповнений глибокого змісту, глибоких думок.
Підходить він і.. говорить що-небудь дуже коротке, але глибокодумне (Моє життя в мист., 1955, 93);
Це [своє завдання].. глибоко усвідомлює кожен митець і вся наша багатогранна і глибокодумна радянська література (Мал., Думки.., 1959, 6);
— А повторяти глибокодумні прислів’я — справа найлегша (Собко, Справа.., 1959, 119).
Словник української мови (СУМ-11)