глитайня
ГЛИТАЙНЯ́, і́, ж. Збірн. до глита́й.
Щоб глитайні не піддатись — у колгоспи, нум, єднатись! (Укр.. присл.., 1955, 349);
[Незаможник:] Ми тобі такої землі дамо, що ти репнеш надвоє. Глитайня проклята! (Мик , І, 1957, 332).
Словник української мови (СУМ-11)