глодина
ГЛОДИ́НА, и, ж., розм. Дерево глоду.
Що шипшина та глодина та й у печі дрова — Ой десь стоїть парочка, любая розмова (Чуб., V, 1874, 105);
Як зустрівся я з тобою, 3 глодиною молодою, Лиш одну зламав я гілку, Щоб повісить свою зброю (Перв., З глибини, 1956, 307).
Словник української мови (СУМ-11)