гнівати
ГНІ́ВАТИ, аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що гніви́ти.
Його все гніває, все дратує (Коцюб., І, 1955, 209);
Найбільше гнівали мене й ображали самі женщини [жінки] (Коб., II, 1956, 323).
Словник української мови (СУМ-11)ГНІ́ВАТИ, аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що гніви́ти.
Його все гніває, все дратує (Коцюб., І, 1955, 209);
Найбільше гнівали мене й ображали самі женщини [жінки] (Коб., II, 1956, 323).
Словник української мови (СУМ-11)