голосненько

ГОЛОСНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до го́лосно.

Щебетне пташка раз чи другий голосненько — та й наче стеряється [загубиться] голосок у тому степовому розлогому роздоллі (Вовчок, І, 1955, 332);

Людей уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав (Головко, II, 1957, 163).

Значення в інших словниках

1. голосненько — голосне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. голосненько — присл. Пестл. до голосно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голосненько — ГОЛОСНЕ́НЬКО. Присл. до голосне́нький. Щебетне пташка раз чи другий голосненько – та й наче стеряється голосок у тому степовому розлогому роздоллі (Марко Вовчок); Людей уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. голосненько — Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.  Словник української мови Грінченка