голубика
ГОЛУБИ́КА, и, ж.
1. Те саме, що лохи́на.
Особливості рослинності субальпійського пояса Карпат характеризують повсюдні зарості з дрібних вічнозелених кущів — чорниць, брусниць, буяхів (голубики) (ГеоЛ. Укр., 1959, 680).
2. Ягоди цієї рослини.
У тундрі ростуть лишайники, мохи і болотні трави. Дуже багато ягід — морошки, голубики, брусниці (Фіз. геогр.., 6, 1957, 37).
Словник української мови (СУМ-11)