гомеричний
ГОМЕРИ́ЧНИЙ, а, е. Незвичайний силою, розмірами, кількістю; дуже великий.
— І, знаєте, чим скінчився перший акт моєї драми? Гомеричною гульнею!.. (Коцюб., І, 1955, 260);
Вони [студенти].. не смалять скаженого тютюну, не влаштовують гомеричних битв (Ю. Янов., І, 1958, 591).
Гомери́чний сміх (ре́гіт) — нестримний, громовий сміх.
П. К. Саксаганський у невеликій ролі дяка-пиворіза викликав вибухи гомеричного сміху своїми віршами, дотепами та окремими велемудрими цитатами (Минуле укр. театру, 1953, 154);
Максим і Марко Баніт були невтомні. Вони ще влаштували комічний бокс, який викликав новий вибух гомеричного реготу (Ткач, Арена, 1960, 175).
Словник української мови (СУМ-11)