гороб’я

ГОРОБ’Я́, я́ти, с., розм. Те саме, що горобеня́.

Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб’я і.. покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Мирний, IV, 1955, 300);

Поливали грядки.. Малеча — хто з чим: з кухликом, з мисочкою. Набере, — гороб’яті напитися саме, — а несе бережно, щоб не схлюпнути ж (Головко, І, 1957, 182).