Словник української мови в 11 томах

горі

ГО́РІ, присл., діал. Угору.

I потяглись горі селом Санки порожнії (Фр., X, 1954, 315);

Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту — чах…чах…чах (Вільде, На порозі, 1955, 191).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. горі — присл., діал. Угору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горі — ГО́РІ, присл., діал. Угору. І потяглись горі селом Санки порожнії (І. Франко); Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  3. Горі — Го́рі іменник середнього роду місто в Грузії  Орфографічний словник української мови
  4. горі — Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.  Словник української мови Грінченка