горі
ГО́РІ, присл., діал. Угору.
I потяглись горі селом Санки порожнії (Фр., X, 1954, 315);
Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту — чах…чах…чах (Вільде, На порозі, 1955, 191).
Словник української мови (СУМ-11)ГО́РІ, присл., діал. Угору.
I потяглись горі селом Санки порожнії (Фр., X, 1954, 315);
Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту — чах…чах…чах (Вільде, На порозі, 1955, 191).
Словник української мови (СУМ-11)