господарство

ГОСПОДА́РСТВО, а, с.

1. Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва.

Таке господарство, яке виробляє все, що йому потрібно, майже нічого не купує і не продає, називається натуральним господарством (Іст. середніх віків, 1955, 31);

Кріпосне господарство стало пристосовуватись до ринку, що розвивався в XVII ст. (Іст. СРСР, І, 1956, 171).

2. Все, що складає виробництво, служить виробництву; економіка.

Пленум підвів підсумки розвитку народного господарства за 1956 р. — перший рік шостої п’ятирічки (Вісник АН, 1, 1957, 3);

Він клав газету, прокашлювався, робив цілу доповідь.. Говорив про СРСР, про відродження нашого господарства (Головко, II, 1957, 72).

3. Галузь якого-небудь виду виробництва; виробнича одиниця.

Енергійне впровадження досягнень хімічної науки є однією з вирішальних умов піднесення сільського господарства, зростання добробуту радянського народу (Наука.., 11, 1958, 38);

Сукупність заходів, спрямованих на використання природних водних ресурсів, становить галузь народного господарства, яка називається водним господарством (Довідник сіль. будівельника, 1956, 5).

4. Обладнання, інвентар, будівлі і т. ін. якого-небудь виробництва або виробничої одиниці.

Найкращим лікарняним господарством на Україні було кременчуцьке (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 31);

Ходили ми.. по відбудованій домні 3, бачили рудний двір, підйомник, складне цехове господарство (Вишня, І, 1956, 330);

// розм. Сукупність предметів, речей, належних кому-небудь.

Він повільно озирався довкола, примічаючи коло бліндажа все своє господарство (Кучер, Чорноморці, 1956, 122).

5. Сільськогосподарська виробнича одиниця із знаряддями і засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою і т. ін.

— На власному досвіді переконаєтесь, ..що хазяйнувати по-старому в дрібних господарствах не можна (Головко, II, 1957, 501).

6. Виробнича, фінансова і т. ін. сторона побуту.

Тепер мачусі самій доводилось поратись і на полі, і в домашньому господарстві (Головко, II, 1957, 512).

Значення в інших словниках

1. господарство — господа́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. господарство — г. ґаздівство, господарка, зап. хазяйство; (народнє) економіка, господарювання; (сільське) виробництво; (цеху) обладнання; (своє) власність; (селянське) ферма, фарма, обійстя, двір.  Словник синонімів Караванського
3. господарство — -а, с. 1》 Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. 2》 Все, що складає виробництво, служить виробництву; економіка. 3》 Галузь якого-небудь виду виробництва; виробнича одиниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. господарство — ГОСПОДА́РСТВО, а, с. 1. Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. Кріпосне господарство стало пристосовуватися до ринку, що розвивався в XVII ст. (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. господарство — господа́рство 1. → господарка 2. ірон. чоловічі статеві органи (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. господарство — В господарстві, як у млині, все щось туркоче. Все трапляється щось направити. Господарство то рогате то чубате й тяжко йому раду дати. В господарстві багато роботи. Привикай до господарства з молоду, то на старість не зазнаєш голоду.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. господарство — Держава  Словник застарілих та маловживаних слів
8. господарство — ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І.  Словник синонімів української мови
9. господарство — Господа́рство, -ва, -ву; -да́рства, -да́рств  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. господарство — рос. хозяйство сукупність природних матеріалізованих, створених людиною засобів для відтворення виробництва, створення умов і засобів життєзабезпечення людей.  Eкономічна енциклопедія
11. господарство — Господарство, -ва с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100.  Словник української мови Грінченка