гострокінцевий

ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх.

У лісостеповій смузі .. основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (Жилий буд. колгоспника, 1956, 24);

Ви стоїте на Кремлівській площі і вас оточують казково прекрасні гострокінцеві вежі соборів (Наука.., 10, 1962, 2)

Значення в інших словниках

1. гострокінцевий — гострокінце́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гострокінцевий — -а, -е. Який має звужений, гострий кінець або верх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострокінцевий — ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх. У лісостеповій смузі основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. гострокінцевий — див. гострий  Словник синонімів Вусика
5. гострокінцевий — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І.  Словник синонімів української мови