грабування
ГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. грабува́ти.
Протягом трьох днів тривало грабування старої столиці [Києва князем Андрієм Боголюбським] (Іст. СРСР, І, 1956, 60);
Суть міжнародних відносин при капіталізмі: відкрите грабування слабого — розкривається [у війні] з цілковитою ясністю (Ленін, 17, 1949, 153).
Словник української мови (СУМ-11)