Словник української мови в 11 томах

гранитися

ГРАНИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Пас. до грани́ти.

*Образно. Отак пісня, передаючись від одного до другого, вирівнювалася, гранилася (Мирний, V, 1955, 376).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гранитися — грани́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. гранитися — -иться, недок. Пас. до гранити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранитися — ГРАНИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Пас. до грани́ти. Намисто гранилося і шліфувалося (із журн.); Отак пісня, передаючись від одного до другого, вирівнювалася, гранилася (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах