гранульований
ГРАНУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранулюва́ти.
2. у знач. прикм. Який має форму гранул.
Під весняну культивацію вносимо азотні добрива, при сівбі кукурудзи — гранульований суперфосфат (Колг. Укр., 11, 1961, 21).
Словник української мови (СУМ-11)