Словник української мови в 11 томах

грасувати

ГРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал.

ГРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал.

1. Вистругувати, розчищати (стежки і т. ін.).

— Я буду стежки грасувати, а ти замітати (Л. Укр., III, 1952, 637).

2. Витоптувати.

Татари стояли, копитами землю грасували (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. грасувати — Грасувати: — вештатися [20]  Словник з творів Івана Франка
  2. грасувати — див. топтати  Словник синонімів Вусика
  3. грасувати — Грасувати, -сую, -єш гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Тол. І. 101.  Словник української мови Грінченка