громадитися
ГРОМА́ДИТИСЯ, диться, недок.
1. Скупчуватися в одному місці, збиратися разом.
Незабаром почали до нашого огнища громадитися втікачі й з інших компаній (Фр., IV, 1950, 267);
По дорозі громадилися коло нього хлопці і дівчата (Ков., Тв., 1958, 615);
Наче хмари, що раптово тьмарять погожий день, починають рости, громадитися.., так збільшувалося невдоволення, ширилися плітки, чутки навколо друкарні (Ів., Таємниця, 1959, 178).
2. Здійматися над іншими предметами; височитися.
Там громадилися величезні скелі, серед яких любили ховатись лисиці (Трубл., 1,1955, 277);
З кам’яної церковної вежі, що зухвало громадилася над землею.., линуло одноманітне, настирливе бім-бом, бім-бом… (Чендей, Вітер.., 1958, 68);
// Безладно розміщуватися, лежати купами.
На машинах громадились покалічені машини, потрощені, посічені кулями літаки, забинтовані солдати (Довж., Зач. Десна, 1957, 332).
3. Пас. до грома́дити 1.
Словник української мови (СУМ-11)