грубіянство

ГРУБІЯ́НСТВО, а, с. Груба поведінка, грубі вчинки.

[Мати:] Щоб у кооперації було повно товару.. і щоб делікатне поводження було, а не грубіянство (Мик., І, 1957, 196).

Значення в інших словниках

1. грубіянство — грубія́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. грубіянство — -а, с. Груба поведінка, грубі вчинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грубіянство — ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала — неправдиві відповіді (сина), а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С.  Словник синонімів української мови
4. грубіянство — Грубія́нство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)