грудочка
ГРУ́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до гру́дка 1.
Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб., І, 1955, 285);
Я обережно взяв щипцями одну грудочку цукру (Збан., Малин, дзвін, 1958, 22);
*Образно. Серце Леоніда раптом стискалося у грудочку (Стельмах, На.. землі, 1949, 545);
*У порівн. Побачили [горобці ] якусь поживу і вже грудочками впали на дорогу (Хижняк, Тамара, 1959, 62).
Словник української мови (СУМ-11)