Словник української мови в 11 томах

грузини

ГРУЗИ́НИ, ів, мн. (одн. грузи́н, а, ч.; грузи́нка, и, ж.). Основне населення Грузинської РСР.

Білоруси мої, і грузини, І вірмени мої теж повік, Наша дружба ніколи не згине (Рильський, III, 1961, 139);

Будинок, у якому вони зупинилися, належав літній грузинці (Руд., Вітер.., 1958, 399).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. грузини — -ів, мн. (одн. грузин, -а, ч.; грузинка, -и, ж.). Основне населення Грузії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грузини — Корінне населення Грузії, невел. групи в Азербайджані, Ірані, Туреччині; всього бл. 4 млн.; різноманітна матеріальна культура; обробка міді і дорогоцінних металів, різьба; збережені народні традиції; мова грузинська з пд.  Універсальний словник-енциклопедія