грушевий

ГРУШЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до гру́ша.

Хати.. тонуть у грушевих та яблуневих садках (Фр., VIII, 1952, 8);

Ця споруда [огорожа] була густо обтикана терновими й грушевими гілками (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);

// Зробл. з груші (у 1 знач.).

Недалечко валялась торбинка з харчами й сучкуватий грушевий ціпок (Донч., І, 1956, 60);

// Вигот. з груш (у 2 знач.).

— А тепер, дорогі гості, зайдіть же ж і в червоний наш куточок, перепочиньте! Квасом грушевим вас почастуємо! (Вишня, І, 1956, 414);

Вона поналивала в чашки холодного грушевого узвару (Бойч., Молодість, 1949, 101).

Значення в інших словниках

1. грушевий — груше́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. грушевий — -а, -е. Прикм. до груша. || Зробл. з груші (у 1 знач.). || Вигот. з груш (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грушевий — Груше́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. грушевий — Грушевий, -а, -е Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.  Словник української мови Грінченка